Головна‎ > ‎Новини‎ > ‎

Інтерв'ю професора Олександра Юзька газеті "Здоров'я Буковини"

опубліковано 29 серп. 2014 р., 05:22 Бербець Андрій Миколайович ‎(БДМУ, Чернівці)‎
Олександр ЮЗЬКО: "Перинатальний центр і університетська клініка – у числі нагальних завдань медицини області"


Під час останніх засідань колегії Департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення одними з центрових стали питання, які мимоволі зачіпали тему створення в області перинатального центру та університетської клініки. Принаймні це випливало з бурхливого обговорення як стану надання в області ортопедо-травматологічної, хірургічної та неврологічної допомоги, так і аналізу причин перинатальної смертності, статистика якої цього року погіршилася проти торішніх показників.

Поділитися думками щодо перспектив створення в області нових медичних закладів редакція попросила доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри, помічника ректора з питань розвитку Буковинського державного медичного університету, Президента Української асоціації репродуктивної медицини Олександра Юзька.

- Насамперед, у який спосіб, на Вашу думку, можемо запобігти втратам новонароджених?

- Перинатальна смертність напряму пов’язана із недоношеною вагітністю. Коли на колегії аналізували це питання, то звернули увагу, що негативну статистику дала саме група недоношених дітей. Щоб цьому запобігти, не потрібно винаходити велосипед. В усьому світі зменшення перинатальних втрат досягається завдяки профілактиці невиношування вагітності, регіоналізації та структуризації медичної допомоги. Тому і для нас це має бути завданням №1. Кожен рівень медичної допомоги повинен займатися питаннями суто своєї компетенції. У Європі, зокрема, у країнах Прибалтики, у Польщі ця схема чітко відпрацьована, на часі її становлення в Україні. Для цього маємо провести відповідну роз’яснювальну роботу як серед лікарів загальної практики-сімейної медицини та персоналу районних лікарень, так і серед населення. Власне, градація медичної допомоги за рівнями у нашій країні не є чимось принципово новим. Вона існує ще з радянських часів, але цей ланцюжок працює не зовсім ефективно. Значною мірою через ментальність населення. Наші люди звикли отримувати допомогу за місцем проживання, там, де їм ближче і зручніше. Але заклади першого-другого рівня не мають ні потрібного у певних випадках технологічного обладнання, ні відповідних спеціалістів. Отож, ключовий момент – розставити акценти.

Крім цього, на часі залучення лікарів загальної практики-сімейної медицини до питань не лише фізіологічного, а й патологічного акушерства, зокрема, профілактики перинатальної смертності. Вони мають уміти виявити групу ризику щодо невиношування вагітності та своєчасно скерувати таких жінок на другий рівень. Для цього на кафедрі післядипломної освіти акушерства і гінекології БДМУ запроваджено курси фізіологічного й патологічного акушерства. Починаємо з елементарного, нагадуючи лікарям те, що вони вчили на студентській лаві, поступово переходячи до питань акушерської патології.

Друга складова профілактики перинатальних втрат – це виходжування новонароджених, надання їм кваліфікованого антенатального догляду. У цьому плані в області має запрацювати перинатальний центр сукупно із дитячою лікарнею, зокрема, з відділенням недоношених дітей і відділенням патології новонароджених. Адже невиношування можна знизити лише до певного відсотка, далі працюють правила природи. Невиношуваність трапляється у всьому світі (зрештою, наша статистика зовсім не катастрофічна, навіть порівняно з країнами-сусідами, які є членами ЄС). Однак вони дають нам фору завдяки кваліфікованому, високопрофесійному антенатальному догляду. Це завдання має виконати перинатальний центр.

- Знаю, що директор Департаменту ОЗ ЦЗН О. Андрієць та губернатор Р. Ванзуряк клопотали перед Кабміном щодо виділення коштів на його добудову. Та з огляду на війну, їх вряд чи варто чекати найближчим часом.

- Добудова приміщення потрібна, та якщо вона відкладеться – це не трагедія, позаяк перинатальний центр має бути, у першу чергу, організаційно-методичним центром. Він має скеровувати потік вагітних на певний рівень, мати зворотний зв’язок та здійснювати аналіз ситуації в області. Умовно цю організаційно-методичну роботу виконує 1-й пологовий будинок м. Чернівців, однак перинатальний центр має бути більш універсальною структурою. За відсутністю окремого приміщення, необхідно зайнятися питанням його організації як функціонального закладу, який би працював у структурі існуючих. Для цього не потрібно додаткових ставок, апаратури, треба лишень зайнятися удосконаленням організаційно-методичної допомоги. Не скажу, що це моя ідея, чи вона принципово нова. Функціональний перинатальний центр уже було створено в області, проте ця робота потребує удосконалення. Необхідно проаналізувати зроблене, відзначити позитивні та негативні моменти і внести відповідні корективи.

- Порівняно з перинатальним центром створення університетської клініки є, мабуть, простішим, принаймні у фінансовому сенсі, оскільки не потребує капіталовкладень у будівництво.

- Ми постійно говоримо про необхідність наукового супроводу практичної охорони здоров’я, впровадження нових технологій лікування. В усьому світі це покладено на університети, зокрема, університетські лікарні. Їх моделі є різні. Інтеграційна, коли університет має власну клініку, яку самостійно фінансує та де працюють лише його спеціалісти. Є модель часткової інтеграції, а є коопераційна модель, коли університет і лікарня укладають угоду про співпрацю і працюють, не об’єднуючи свої бюджети, а доповнюючи можливості партнера кадрами, апаратурою, інформаційно-аналітичним супроводом.

На таких засадах більше 10 років функціонує університетська лікарня у Тернополі, куди нещодавно їздила делегація медиків Чернівецької області. На власні очі ми переконалися, наскільки зручною і потрібною є ця модель та намітили власний шлях поглиблення співпраці практичної охорони здоров’я із БДМУ, оскільки кожен регіон має свої особливості.

Переваги коопераційної моделі університетської клініки у тому, що вона дає змогу не змінювати власника комунального закладу, на базі якого її буде створено, не об’єднувати бюджети лікарні та університету.

- А що буде з персоналом, адже люди переживають, щоб унаслідок пертурбацій не залишитися без роботи?

- Набуття статусу університетської клініки жодним чином не вплине на чисельність штату працівників лікарні: скорочувати нікого не будуть. Інша річ, що життя змусить більше працювати над собою, підвищувати свою кваліфікацію. Причому це стосується як представників практичної охорони здоров’я, так і співробітників кафедр університету, які будуть працювати у клініці. Фігурально висловлюючись, пацієнти голосують ногами: вони йтимуть лише до справжніх фахівців і щоб бути такими, доведеться докласти зусиль.

Стосовно лікарні, а не секрет, що університетську клініку заплановано створити на базі ЛШМД, то вона й надалі буде виконувати свою функцію лікарні швидкої допомоги, водночас надаючи інтенсивну планову й невідкладну допомогу, що є зовсім іншим рівнем. Зрештою, зміниться не тільки назва лікарні, а й її можливості. Так, у новому статусі заклад зможе брати участь у клінічних випробовуваннях, які в усьому світі здійснюють саме на базі університетських лікарень. А це – не лише суттєва допомога лікарні медикаментами та обладнанням, а й залучення додаткових коштів. Крім цього, можна буде залучити фінанси з інших джерел, не заборонених законом, зокрема, взяти участь у грантових програмах, що для державних закладів є дуже проблемним.

Створення університетської лікарні дасть поштовх до розвитку практичної та наукової роботи, лікарня виросте в організаційно-методичному плані, що може стати золотою ерою для ЛШМД. Штат лікарні не скоротять, а пацієнти лише виграють

- Доводилося чути побоювання пацієнтів, що, на відміну від "Фастівської", університетська лікарня стане елітним закладом, до якого простому смертному не потрапити.

- Нісенітниця. Потік пацієнтів до закладу не зміниться. Інша річ, що можливості їх консультування, обстеження та лікування будуть на порядок кращі. Прообразом цього є науково-практичні центри, які надають сучасну високотехнологічну допомогу хворим. Створені БДМУ спільно з практичною охороною здоров’я на базі діючих медичних закладів, вони продемонстрували хороші результати роботи та здобули популярність не лише у мешканців Чернівецької області, але й за її межами. Фактично, те, що наразі добре відпрацьовано, буде піднято на новий рівень, адже статус клінічної лікарні значно розширює можливості закладу.

Окрім того, що це сприятиме поліпшенню його роботи, наявність в області університетської клініки підтягне всю медицину регіону. Завжди рівняються на кращих, на тих, хто впроваджує нові технології, розробляє цікаві методики тощо. Здорова конкуренція лише на користь і таким чином виграють усі.

- І коли чекати цієї медичної революції?

- Вважаю, що до кінця року. Вже створено відповідну робочу групу при Департаменті ОЗ ЦЗН, відбулася нарада за участю першого заступника голови ОДА, всі матеріали стосовно університетської лікарні подали в облдержадміністрацію та обласну раду. Щоб ніхто не думав, буцім у когось щось мають намір відібрати, доносимо максимум інформації до керівництва краю, депутатського корпусу, медичної громадськості. Далі – рішення за обласною радою.

Що ж до порівняння створення університетської клініки з революцією, то це, радше, безкровний еволюційний крок, бо потреба у ній давно назріла і є нагальною потребою часу.

За бесіду подякувала Анна ГАРГАЛЯ
Comments