На занятті вивчається перебіг фізіологічних пологів, ведення першого, другого та третього періодів пологів. При цьому обов’язково уточнюються поняття та границі періодів пологів та особливості їх ведення.

         Пологи ділять на ІІІ періоди:

І період (період розкриття шийки матки) – починається з появи регулярних перейм до моменту повного розкриття маткового вічка. У першородячих цей період триває 12-14 годин, у повторнородячих 8-9 годин. Розкриття шийки матки відбувається за рахунок скорочення (контракції), і переміщення (ретракція) м’язевих волокон тіла та дна матки, а також за рахунок розтягнення (дистракції) м’язів шийки та частково нижнього сегмента матки. При огляді необхідно визначити характер пологової діяльності і можливі відхилення в протіканні нормальних пологів, звертають увагу на протікання І періоду пологів, на інтенсивність, тривалість перйм, тонус матки, інтервал між переймами. Оцінюють маткову активність.

         Тонус матки підвищується під час розвитку родового процесу і в нормі складає 8-12 мм.рт.ст. В ІІ періоді пологі тонус матки підвищується майже в 2 рази порівняно з І, а в ІІІ знижується.

         Інтенсивність перейм збільшується за час розвитку пологів і в нормі в І періоді коливається від 30 до 50 мм.рт.ст. В ІІ періоді пологів інтенсивність скорочень матки зменшується, але в зв’язку з приєднанням скорочень поперечно-смугастих м’язів (потуги) досягає 90-100 мм.рт.ст.

Тривалість перйм в і періоді пргресивно збільшується з 60 до 100 сек., а в ІІ вона дорівнює приблизно 90 сек.

Інтервал між переймами по мірі прогресування пологів зменшується, складає в і періоді приблизно 60 сек, в ІІ – 40 сек. в нормі проходить 4-4,5 перейми за 10 хв.

Для оцінки маткової активності використовують багато методів ( одиниця Монтевідео, александрійська одиниця та інші), які засновані на комплексній математичній оцінці діяльності перейм, їх інтенсивності та частоти за певний проміжок часу. Найбільше розповсюдження одержала оцінка маткової активності в одиницях Мондевідео (ОМ). В нормі маткова активність за час пологів зростає і коливається в межах 150-300 ОМ. Менше роботи потребується для досягнення повного відкриття шийки матки і повторонароджуючих в порівняні з першонароджуючими.

Важливим показником клінічного перебігу пологів являється темп розкриття шийки матки. Швидкість розкриття з початку пологів (латентна фаза) складає 0.35 см/год., в активній фазі (відкриття від 3 до 8 см) – 1,5-2 см/год. у першонароджуючих і 2-2,5 см/год. у повторнонароджуючих. Розкриття маткового вічка від 8 до 10 см (фаза сповільнення) іде більш низькими темпами – 1-1,5 см/год. Нижня межа швидкості розкриття маткового вічка в активній фазі у першонароджуючих складає 1,2 см/год., а у повторнонароджуючих 1,5 см/год. При використанні спазмолітичних та знеболюючих засобів темпи розкриття шийки матки зростають.

Нормальна швидкість опускання голівки плоду при розкритті шийки матки на 8-9 см у першонароджуючих складає 1 см/год., у повторнонароджуючих – 2 см/год., швидкість опущення голівки залежить від ефективності зганяючих сил.

Крім зовнішніх методів дослідження, при фізіологічних пологах необхідно двічі проводити вагінальне дослідження (на початку та в кінці І періоду пологів). Оглядають зовнішні статеві органи, промежену. Визначають стан м’язів, степінь їх розвитку, напругу під час перейм та потуг, стан піхви, стан шийки матки. З’ясовують, цілий плідний міхур чи ні, степінь його напруги під час і без перейми. Визначають передлеглу частину плоду, її положення в малому тазу. Звертають увагу на виділення з матки та піхви.

ІІ період (вигнання) – від моменту повного розкриття маткового вічка до народження плоду. У першонароджуючих він продовжується від 1 до 4 год., ц повторнонароджуючих від 30 хв. до 2 год.

У II періоді пологів необхідно звернути увагу на відповідність голівки плоду і тазу (по Генкель-Вастену), на допустимі терміни його тривалості у роділь з першими та послідуючими пологами, а також допустиму тривалість стояння голівки в одній площині (не більше 2 годин) для запобігання утворення міхурно- та ректопіхвинних нориць. Засвоїти ручну допомогу при головному передлежанні (захист промежини).

У ІІ періоді до скорочень матки синхронно приєднуються скорочення поперечно-смугастих м’язів черевного пресу (потуга). Завдяки потугам передлегла частина плоду розтягує статеву щілину, народжується; за передлеглою частиною народжується тулуб.

При виникненні загрози розриву промежини своєчасно виконується розтин тканин – епізіо- або перінеотомія. Різана рана загоюється швидше та анатомія тазового дна відновлюється краще, ніж при рваній рані. Під час прорізування голівки для попередження розриву необхідно провести захист, який складається із 5 моментів:

1.     Попередження передчасного розгинання голівки плоду.

2.     Виведення голівки із статевої щілини.

3.     Зменшення напруги тканин промежини.

4.     Регулювання потуг.

5.     Звільнення плечового поясу і народження тулуба.

ІІІ період (послідовий) – від народження посліду. Він триває в нормі від 10 до 40 хв. На протязі декількох хвилин після народження плоду матка знаходиться в стані тонічного скорочення, які приводять до відділення плаценти від стінок матки. Плацента, що відділилась, разом із оболонками опускається до виходу з матки і при несильній потузі народжується. Є три механізми відділення плаценти:

1.     Центральний (по Шульце).

2.     Периферичний (за Дунканом).

3.     Змішаний

В III періоді пологів необхідно звернути увагу на: тривалість III періоду 10-15 хв. і не допускати більше 30-40 хв., профілактику кровотеч, механізм відокремлення плаценти від стінок матки (за Шульце та Дунканом), ознаки відділення та відокремлення плаценти, величину крововтрати при цьому (фізіологічною рахується крововтрата до 0,5% маси тіла роділлі). При наявності ознак відділення плаценти - виділити її за методами: Абуладзе, Гентера, Креде-Лазаревича.

Визначати крововтрату необхідно об’єктивно – шляхом вимірювання крові в мірній посудині та шляхом зважування всіх змочених кров’ю серветок. Крім цього враховуються такі показники крові: гемоглобін, гематокрит, кількість еритроцитів, а також параметри гомеостазу – пульс. АТ, ЦВТ, час зсідання крові та ін.

Цілість посліду встановлюється візуально та за допомогою спеціальних проб (з йодом, повітряна, молочна та ін.).

В пологах необхідно слідкувати за станом плоду. Це можна робити, вислуховуючи серцебиття плоду за допомогою стетоскопа, але не завжди аускультація може забезпечити повноцінне сприйняття серцевої діяльності плоду. В наш час існують різні методи регістрації КТГ. Серцева діяльність плоду може бути записана з допомогою як неінвазивних методів (ультразвук, фонокардіограф), так і інвазивного – за допомогою фіксації спірального електроду на передлеглу частину плода з прямою регістрацією ЕКГ. Стан плоду за допомогою КТГ оцінюють за шкалою Кребса. При оцінці 8-10 балів стан плоду розцінюється як нормальний, 6-7 балів пограничний, а при сумі 5 і меньше балів-як загрожуючий.

Перший туалет новонародженого починається з попередження аспірації вмісту верхніх дихальних шляхів (відсмоктування вмісту ротової порожнини ще при прорізуванні голівки, потім зразу після народження - до першого вдоху); профілактика раньової інфекції через пуповинний залишок (двохмоментна обробка пуповини), попередження інфікування через слизові оболонки (очі, вульва у дівчаток). З цією метою слизову кон’юктиви обробляють 30% розчином сульфацілу натрію зразу ж після народження, а потім двічі з двохгодинним інтервалом.

Закінчуються пологи оглядом пологових шляхів та відновленням іх цілісності. Заповнюють медичні документи, особливу увагу звертають на маркіровку новонародженого.